Користувальницькькі налаштування

Налаштування сайту


пункт_пропуску:перспективні_пункти_пропуску

Це стара версія документу!


Зміст

Перспективні пункти пропуску

Тільки у 2010-2020 роках в офіційних документах різного рівня та заявах посадовців було згадано про плани розбудови та відкриття 33 нових пунктів пропуску на кордоні з Польщею, Угорщиною, Словаччиною та Румунією. Деякі з них перебувають у статусі запланованих понад 15 років.

Однак лише невелика частина з них були зафіксовані у міжнародних угодах та рішеннях Кабміну.

Чинний станом на 2021 рік План заходів з облаштування пріоритетних пунктів пропуску на 2021—2023 роки передбачає побудову протягом вказаного періоду пунктів пропуску “Біла Церква”, “Руська”, “Дяківці” і “Красноїльськ” на румунському кордоні, і “Дийда” - на угорському, а також подальшу оцінку доцільності побудови пунктів пропуску “Лопушанка”, “Варяж”, “Белз”, “Мшанець”, “Боберка” на польському кордону, “Хижа” - на румунському.


На кордоні з Польщею

Адамчуки – Збереже

Перспективний пункт пропуску у Волинській області. Пролягає через річку Західний Буг, тому вимагає побудови мосту. Є потенційно зручним для поєднання велосипедних маршрутів Польщі і Шацьких озер.

З 2010 по 2019 рік щороку тимчасово, по кілька днів, функціонував у рамках Днів добросусідства1. В останні два роки ним скористалися 40 і 32 тисячі мандрівників відповідно.

У 2019 році польська сторона відмовилася продовжувати практику тимчасового відкриття ПП “Адамчуки-Збереже” у рамках Днів добросусідства2.

Завдання побудови ПП “Адамчуки-Збереже” було включено в ухвалену 2007 року “Державну цільову правоохоронну програму “Облаштування та реконструкція державного кордону на період до 2015 року”3. Проєктно-кошторисну документацію та техніко-економічне обґрунтування побудови ПП було розроблено ще в 2006-2007 роках. Необхідність побудови ПП систематично просуває Волинська ОДА.

Стратегія розвитку Волинської області на період до 2027 року (https://voladm.gov.ua/article/strategiya-rozvitku-volinskoyi-oblasti-na-period-do-2027-roku/) містить пункт про необхідність відкриття ПП Адамчуки-Збереже.


Амбуків – Грудек

Перспективний пункт пропуску для вантажного автомобільного сполучення у Волинській області, який передбачає створення автомобільного мостового переходу на базі вже наявного залізничного мосту через Західний Буг.

Просування концепції ПП Амбуків-Грудек триває щонайменше від 2010 року4.

Завдання побудови ПП було зафіксовано в таких документах як План заходів з реалізації у 2012-2015 роках Стратегії економічного і соціального розвитку Волинської області на 2004-2015 роки (https://ips.ligazakon.net/document/VO110147), Стратегія транскордонного співробітництва Люблінського воєводства (Республіка Польща), Волинської, Львівської областей (Україна) та Брестської області (Республіка Білорусь) на 2014-2020 роки (http://volynrada.gov.ua/session/25/32-0).

Необхідність побудови ПП підтримує Волинська ОДА та Волинська митниця5.


Белз – Будинін

Перспективний пункт пропуску на кордоні з Польщею у Львівській області.

З 2006 року про нього регулярно говорять у Львівській ОДА (2006, 2014, 2021).

Побудова ПП Белз була включена як завдання в ухвалену 2007 року “Державну цільову правоохоронну програму “Облаштування та реконструкція державного кордону на період до 2015 року”3.

План заходів з облаштування пріоритетних пунктів пропуску на 2021—2023 роки передбачає додаткову оцінку доцільності побудови пункту пропуску Белз.


Белз – Осердув

Перспективний пункт пропуску на кордоні з Польщею у Львівській області, імовірно, паралельний варіант до ПП “Белз-Будинін”.

У 2010 році Львівська обласна рада звернулася до Кабінету Міністрів України та Державної митної служби України (Рішення № 1150 від 23 лютого 2010 року) з проханням внести будівництво ПП Белз-Осердув до Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

У 2021 році заступник голови Львівської ОДА заявив про плани побудувати як ПП “Белз-Будинін”, так і ПП “Белз – Осердув”(Джерело).


Боберка – Смольник

Перспективний пункт пропуску на кордоні з Польщею у Львівській області.

У Львівській ОДА говорять про плани відкриття ПП Боберка з 2006 року. (Джерело)

У 2010 році Львівська обласна рада звернулася до Кабінету Міністрів України та Державної митної служби України (Рішення № 1150 від 23 лютого 2010 року) з проханням внести будівництво ПП “Боберка-Смольник” до Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

У 2019 було облаштовано тимчасовий пункт пропуску “Боберка – Смольник” під час проведення Днів добросусідства “Кордон 351”, організованих Турківською районною радою спільно з Асоціацією органів місцевого самоврядування Єврорегіон «Карпати — Україна» у рамках програми транскордонного співробітництва «Польща-Білорусь-Україна 2014 -2020».

У 2019 році представники української та польської регіональної влади визначили вартість побудови ПП та дороги до нього у 671 млн грн (Джерело).

Проєкт ПП “Боберка” позиціонують як частину інфраструктурного проєкту “Мале Карпатське коло”. (Джерело)


Варяж – Усьмеж

Перспективний пункт пропуску на кордоні з Польщею у Львівській області.

Діяв до 2003 року на підставі угод про спрощений порядок перетину кордону громадянами, які проживають у прикордонних населених пунктах.

У Львівській ОДА говорять про плани відкриття ПП Варяж щонайменше з 2006 року. (Джерело)

Згадку про ПП Варяж-Усьмеж було включено до Стратегії транскордонного співробітництва Люблінського воєводства (Республіка Польща), Волинської, Львівської областей (Україна) та Брестської області (Республіка Білорусь) на 2014-2020 роки (http://volynrada.gov.ua/session/25/32-0).

Станом на 2021 рік відкриття ПП Варяж-Усьмеж підтримують у Львівській ОДА (Джерело)

План заходів з облаштування пріоритетних пунктів пропуску на 2021—2023 роки передбачає додаткову оцінку доцільності побудови пункту пропуску Варяж.


Кречів – Крилів (Крилув)

Перспективний пункт пропуску на кордоні з Польщею у Волинській області. Пролягає через річку Західний Буг, тому вимагає побудови мосту.

З 2008 по 2019 роки щороку тимчасово працював у рамках Днів добросусідства (Кордон 835). У 2019 році за півдоби роботи кордон перетнули понад 3000 осіб (Джерело)

Згадку про цей ПП включено до Стратегії транскордонного співробітництва Люблінського воєводства (Республіка Польща), Волинської, Львівської областей (Україна) та Брестської області (Республіка Білорусь) на 2014-2020 роки (http://volynrada.gov.ua/session/25/32-0).


Лопушанка – Міхновець

Перспективний пункт пропуску на кордоні з Польщею у Львівській області, імовірно, альтернативний до перспективного ПП Мшанець – Бандрув/Мшанець - Бистре.

У 2018 році функціонував як тимчасовий в рамках Днів Добросусідства.

У 2019 році 8,5 млн грн на створення проєктно-кошторисної документації будівництва міжнародного пункту пропуску “Лопушанка-Міхновець” були включені до проєкту Державного бюджету України. (Джерело)

Будівництво ПП та реконструкції доріг, що ведуть до нього, включено до Стратегії розвитку Львівської області на період 2021-2027 років та Плану заходів з реалізації у 2021 – 2023 роках Стратегії розвитку Львівської області на період 2021-2027 років.

Створення ПП “Лопушанка – Міхновець” підтримує Львівська ОДА та активно лобіює депутат IX скликання Верховної Ради Андрій Лопушанський.


Лубня – Волосате

Перспективний пішохідний і велосипедний пункт пропуску на кордоні з Польщею у Закарпатській області, який може стати першим сполученням між Україною та Польщею в Закарпатській області.

У комплексі з ПП Забрід-Уліч може створити туристичний маршрут, що з'єднає три країни та три заповідні території.

У 2019 році тимчасово функціонував у рамках Днів добросусідства. За 5 днів його перетнули майже 2800 разів (Джерело).

Запит на створення пункту пропуску існує з боку місцевих громад, НПП «Ужанський», Закарпатської регіональної влади (ОДА, обласна рада), Закарпатської митниці. З польського боку ідею створення ПП підтримує регіональна влада (маршалек Підкарпатського воєводства).

Був включений до Постанови ВРУ від 27.06.2007 1242-V «Про інтенсифікацію співробітництва України з Європейським Союзом», Державної програми розвитку транскордонного співробітництва на 2016-2020 роки, Концепції розвитку гірських територій українських Карпат, Стратегії Карпатського єврорегіону до 2020 року.

Будівництво пункту пропуску передбачене Програмою розвитку прикордонної інфраструктури в Закарпатській області на 2018-2022 роки.

На шляху до відкриття ПП стоїть кілька проблем:

Політична. Україна планує ПП Лубня майже виключно в односторонньому порядку. Діалог з польською стороною з цього приводу практично відсутній.

Нормативна. Через екологічне питання створення автомобільного ПП є практично неможливим. При цьому в Україні не існує органу, відповідального за побудову пішохідних пунктів пропуску. Наявні НПА врегульовують питання створення тільки залізничних, морських, повітряних ПП (усі – Мінінфраструктури) та автомобільних (Державна митна служба).

Також між Україною та Польщею неможливе створення велосипедних пунктів пропуску. В Угоді про пункти пропуску між Україною та Польщею говориться про пункти пропуску для перетину «на транспортних засобах або пішки». У польському законодавстві велосипеди включені до категорії «транспортні засоби», в українському – ні. Таким чином, Україна не може відкрити велосипедний пункт пропуску з Польщею, якщо не змінить внутрішню класифікацію транспортних засобів, або Угоду про пункти пропуску з Польщею.

Проблема спільного контролю. Якщо польська сторона визнає неможливим будь-яке будівництво на своїй території, єдиною альтернативою залишиться створення пункту пропуску для спільного контролю на території України. Наразі це є неможливим з двох причин. 1) Такої можливості не передбачає чинна Угода про Спільний контроль між Польщею та Україною. 2) Зміни до Угоди щодо будівництва спільного ПП на українській території є неможливими через суперечності між відповідною частиною Шенгенського кодексу про кордони та Конституцією України (Джерело).


Мшанець – Бандрув/Мшанець - Бистре

Перспективний пункт пропуску на кордоні з Польщею у Львівській області, імовірно, альтернативний до перспективного ПП “Лопушанка-Міхновець”.

У 2010 році Львівська обласна рада звернулася до Кабінету Міністрів України та Державної митної служби України (Рішення № 1150 від 23 лютого 2010 року) з проханням внести будівництво ПП Мшанець - Бистре до Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

Не включений до Стратегії розвитку Львівської області на період 2021-2027 років та Плану заходів з реалізації у 2021 – 2023 роках Стратегії розвитку Львівської області на період 2021-2027 років.


Нижанковичі – Мальховіце

Перспективний пункт пропуску на кордоні з Польщею у Львівській області.

Був включений до експертних українсько-польських переговорів ще в 1992 році (Джерело).

У 2007 році було підписано міжурядову угоду про створення на українсько-польському державному кордоні міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення Нижанковичі - Мальховичі.

Відкриття ПП “Нижанковичі – Мальховіце” та розбудова прилеглої сервісної зони включені до Стратегії розвитку Львівської області на період 2021-2027 років та Плану заходів з реалізації у 2021 – 2023 роках Стратегії розвитку Львівської області на період 2021-2027 років.

Станом на осінь 2021 року для будівництва пункту пропуску проведено тендер і визначено підрядника. 3 вересня 2021 року закладено наріжний камінь нового ПП (Джерело).

Буде збудований повністю на території Польщі і за польський кошт, на ПП буде реалізуватися спільний контроль.


Угнів (Заставне) – Диніска

На кордоні зі Словаччиною

Забрідь – Уліч

Перспективний пункт пропуску на кордоні зі Словаччиною.

У комплексі з ПП “Лубня-Волосате” може створити туристичний маршрут, що з'єднає три країни та три заповідні території.

Був включений до Стратегії розвитку словацько-українського транскордонного співробітництва до 2020 року, Програми спільних дій Пряшівського самоврядного краю та Закарпатської обласної державної адміністрації, Закарпатської обласної ради на період з травня 2017 року по травень 2018 року, Державної програми розвитку транскордонного співробітництва на 2016-2020 роки, Концепції розвитку гірських територій українських Карпат, Генерального плану транспортної інфраструктури Пряшівського краю (Джерело).

Розробка детальної проєктно-кошторисної докуменації, будівництво пункту пропуску та сервісної зони до нього передбачені Програмою розвитку прикордонної інфраструктури в Закарпатській області на 2018-2022 роки.

У травні 2021 року Ужгородська РДА видала Розпорядження про підготовку детального плану території для будівництва ПП "Забрідь-Уліч".

Водночас Адміністрація Національного парку Словаччини «Полонини» вважає неможливим функціонування ПП як ПП для вантажного та автомобільного сполучення через природоохоронний статус території, який унеможливлює інтенсивний рух та будівництво і підтримку дороги зі словацького боку (Джерело).


Павлове – Матьовце

Перспективний автомобільний пункт пропуску на кордоні зі Словаччиною, який планується створити поряд з однойменнним залізничним ПП. Розташований за 8,5 км від діючого автомобільного ПП "Ужгород" та за 10 км від пішохідно-велосипедного ПП Малі Селменці.

Будівництво пункту пропуску передбачено Програмою розвитку прикордонної інфраструктури в Закарпатській області на 2018-2022 роки. Інших документів або угод щодо будівництва немає.


Паладь-Комарівці – Руське

Перспективний пункт пропуску на кордоні зі Словаччиною.

Згаданий у протоколі XIV засідання Українсько-Словацької міжурядової комісії з питань транскордонного співробітництва (2018 рік), включений до Програми розвитку прикордонної інфраструктури в Закарпатській області на 2018-2022 роки.

За оцінкою експертів, може розвантажити ПП Ужгород, зокрема в категорії “автобуси”(Джерело).


Соломоново – Чієрна/Страж – Чієрна-над-Тисою

Перспективний пункт автомобільний і пішохідний пропуску на кордоні зі Словаччиною.

У 2007 році була підписана міжурядова Угода про будівництво ПП Соломоново-Чієрна. Згідно з угодою, новий ПП буде розташований на території Словаччини, в ньому буде провадитися спільний контроль.

Україна зобов'язалася побудувати зі свого боку дорожню інфраструктуру.

ПП і розбудова супровідної інфраструктури згадано у низці регіональних і міжнародних документів - на ХІІ засіданні Міжурядової Українсько-Словацької комісії з питань транскордонного співробітництва, Виконавчому протоколі N8 до Меморандуму про співпрацю між Закарпатською обласною державною адміністрацією, Закарпатською обласною радою (Україна) та Кошицьким самоврядним краєм (Словацька Республіка) на період із травня 2016 по травень 2017 року, Cхемі планування території Закарпатської області, Дорожній карті з покращення функціонування прикордонної інфраструктури на кордоні Україна-ЄС.

Також будівництво ПП і супровідної інфраструктури включено до Програми розвитку прикордонної інфраструктури в Закарпатській області на 2018-2022 роки.

Вирішення питання цього ПП повністю залежить від проблеми спільного контролю.


Сторожниця – Загор

На кордоні з Угорщиною

Бадалово-Барієво - Сатмарчеке Тісакород

Перспективний пункт пропуску на кордоні з Угорщиною - поромна переправа через річку Тиса.

Створення пункту пропуску та переправи згадані у Протоколі про наміри щодо всебічного розвитку пунктів пропуску та інфраструктури на державному кордоні між Україною та Угорщиною, підписаному на рівні прем'єр-міністрів у 2016 році.

Будівництво ПП і сервісних зон, розробка проєктно-кошторисної документації та детального плану території і відведення земельної ділянки включені в Програму розвитку прикордонної інфраструктури в Закарпатській області на 2018-2022 роки.

Також плани відкриття поромної переправи Бадалово, Барієво були частиною проєктів Програми прикордонного співробітництва «Європейський інструмент сусідства та партнерства. Україна – Словаччина – Угорщина – Румунія».

Одним з основних аргументів проти спорудження переправи є паводковий потенціал Тиси. Наявних протипаводкових споруд і дамб недостатньо, аби убезпечити потенційну переправу (Джерело).


Велика Паладь – Нодьгодош

Перспективний пункт пропуску на кордоні з Угорщиною. Запланований як пункт пропуску зі спільним контролем, збудований на території і за кошт Угорщини (Джерело).

Будівництво сервісної зони, розробка проєктно-кошторисної документації та детального плану території і відведення земельної ділянки для цього ПП включені в Програму розвитку прикордонної інфраструктури в Закарпатській області на 2018-2022 роки.

Існує проєкт міжурядової Угоди між Україною та Угорщиною про наміри відкриття ПП “Велика Паладь - Нодьгодош”, який, однак, не був затверджений.

Інфраструктура з угорського боку значною мірою вже готова. Зокрема, з угорської сторони відремонтована дорога, яка впритул підходить до кордону (Джерело).


Велика Паладь – Мала Паладь (Кишпалад)

Перспективний пункт пропуску на кордоні з Угорщиною.

Будівництво ПП і сервісних зон, розробка проєктно-кошторисної документації та детального плану території і відведення земельної ділянки, а також будівництво 2 км дороги включені в Програму розвитку прикордонної інфраструктури в Закарпатській області на 2018-2022 роки.

Також плани відкриття ПП Велика Паладь - Мала Паладь були частиною проєктів Програми прикордонного співробітництва «Європейський інструмент сусідства та партнерства. Україна – Словаччина – Угорщина – Румунія».


Гетен – Тисокеречень

Перспективний пункт пропуску на кордоні з Угорщиною.

Міжнародних угод щодо будівництва і відкриття ПП “Гетен-Тисокеречень” немає, однак питання відкриття ПП обговорювалося на засіданні Українсько-Угорської міжурядової змішаної комісії з питань транскордонного та прикордонного співробітництва у 2013 році.

У березні 2013 року Закарпатська обласна рада зверталася до Прем’єр-міністра України з проханням обговорити відкриття ПП Гетен-Тисокеречень з угорською стороною. (Джерело)

Будівництво ПП і сервісних зон, розробка проєктно-кошторисної документації та детального плану території і відведення земельної ділянки включені до Програми розвитку прикордонної інфраструктури в Закарпатській області на 2018-2022 роки.


Дийда – Берегдароц

Перспективний пункт пропуску на кордоні з Угорщиною.

Перспектива відкриття ПП Дийда-Берегдароц зафіксована в одному з основних міждержавних документів - Угоді між Кабінетом Міністрів України та Урядом Угорщини про контроль прикордонного руху в пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного та залізничного сполучення.

Будівництво ПП і сервісних зон, розробка проєктно-кошторисної документації та детального плану території і відведення земельної ділянки включені до Програми розвитку прикордонної інфраструктури в Закарпатській області на 2018-2022 роки.


Соловка – Еперєшке

Міжнародних угод щодо ПП Соловка-Еперєшке немає.

У березні 2013 року Закарпатська обласна рада зверталася до Прем’єр-міністра України з проханням обговорити відкриття ПП Соловка-Еперєшке з угорською стороною. Також питання відкриття ПП обговорювалося на засіданні Українсько-Угорської міжурядової змішаної комісії з питань транскордонного та прикордонного співробітництва у 2013 році.(Джерело)

Будівництво ПП і сервісних зон, розробка проєктно-кошторисної документації та детального плану території і відведення земельної ділянки включені до Програми розвитку прикордонної інфраструктури в Закарпатській області на 2018-2022 роки.


Соловка – Тісасентмартон

Перспективний автомобільний і пішохідний пункт пропуску на кордоні з Угорщиною.

Плани відкриття ПП Соловка-Тісасентмартон були зафіксовані у Декларації наміру щодо комплексного розвитку автодорожніх пунктів перетину державного кордону між Угорщиною та Україною, згідно з якою цей ПП мав бути відкритий до кінця 2014 року. ПП мав бути збудований на території і за кошт Угорщини, на ньому мав би здійснюватися спільний контроль.(Джерело)

Будівництво ПП і сервісних зон, розробка проєктно-кошторисної документації та детального плану території і відведення земельної ділянки включені до Програми розвитку прикордонної інфраструктури в Закарпатській області на 2018-2022 роки.


На кордоні з Румунією

Біла Криниця - Клімеуць

Перспективний пункт пропуску на кордоні з Румунією в Чернівецькій області.

Був включений як автомобільний і пішохідний до переліку діючих пунктів пропуску в Угоді між Урядом України і Урядом Румунії про спрощений порядок перетинання спільного державного кордону громадянами, які проживають у прикордонних районах і повітах 1996 року. У 2010 році ПП разом з іншими місцевими пунктами пропуску було “тимчасово” закрито румунською стороною (Джерело), імовірно, у зв'язку з адаптацією румунського законодавства до вимог Шенгену.

У 2012 році між Румунією та Україною було укладено Угоду, в якій зазначалося, що “у випадку створення необхідних умов” сторони розглянуть і узгодять відкриття ПП “Біла Криниця - Клімеуць”.

У 2017 та 2021 роках Чернівецька обласна рада зверталася до Кабінету міністрів з проханням сприяти відкриттю нових пунктів пропуску, зокрема “Біла Криниця - Клімеуць”.


Біла Церква - Сігету Мармацієй

Перспективний пункт пропуску на кордоні з Румунією у Закарпатській області.

У 1997 році між делегацією Ради Повіту Марамуреш та делегацією Закарпатської ОДА було підписано Протокол про необхідність будівництва автодорожнього мостового переходу Біла Церква-Сігету Мармацієй. Сторонами було розроблено Проєкт Угоди (у формі обміну нотами) між Урядом Румунії і Кабінетом Міністрів України про відкриття нового пункту пропуску для міжнародного сполучення через українсько-румунський державний кордон між населеними пунктами Біла Церква (Україна) і Сігет Мармацієй (Румунія.

Угоду не було підписано, оскільки вона передбачає спільний контроль, який не є врегульованим між Україною та Румунією.

Також будівництво ПП і сервісних зон, розробка проєктно-кошторисної документації та детального плану території і відведення земельної ділянки включені до Програми розвитку прикордонної інфраструктури в Закарпатській області на 2018-2022 роки.

Проєкт має підтримку Закарпатської ОДА, регіональної влади повіту Марамуреш, центральних органів влади у Румунії. У 2019 році Дорожню карту з покращення функціонування прикордонної інфраструктури на кордоні Україна – ЄС, яка містила норму про відкриття ПП Біла Церква-Сігету Мармацієй, підтримали Мінінфраструктури України, Міністерство фінансів Польщі, Фінансовий директорат Словаччини, Адміністрація ДПСУ, Державна фіскальна служба, Львівська, Волинська, Закарпатська та Чернівецька ОДА, Укрзалізниця, АсМАП. (Джерело)


Дяківці - Раковець

Перспективний пункт пропуску на кордоні з Румунією в Чернівецькій області. Заплановане пішохідне та автомобільне сполучення, включаючи автобуси, крім вантажного, з цілодобовим режимом роботи.

Був включений як автомобільний і пішохідний до переліку діючих пунктів пропуску в Угоді між Урядом України і Урядом Румунії про спрощений порядок перетинання спільного державного кордону громадянами, які проживають у прикордонних районах і повітах 1996 року. У 2010 році ПП разом з іншими місцевими пунктами пропуску було “тимчасово” закрито румунською стороною (Джерело), імовірно, у зв'язку з адаптацією румунського законодавства до вимог Шенгену.

У 2012 році між Румунією та Україною було укладено Угоду про відкриття міжнародного пункту пропуску “Дяківці-Раковець”.

У 2013 році було підписано грантову угоду для проєкту «Облаштування міжнародних автомобільних пунктів пропуску «Красноїльськ», «Дяківці», фінансованого у рамках Спільної операційної програми «Румунія – Україна – Республіка Молдова» ENPI/CBC2007-2013 з бюджетом 3,5 млн євро.

У 2015 році Державна фіскальна служба України уклала договір на реконструкцію двох ПП з ТОВ «Холдингова компанія «Енергомонтажвентиляція» (Красноїльськ (1 черга) - на 18 461 882,94 грн; Дяківці (1 черга) - на 23 584 130,21 грн). Джерело

У 2016 році, коли роботи було завершено на 70-80%, договір було розірвано, і будівництво зупинилося. У 2017 році Європейський Союз зупинив дію проєкту разом з низкою інших проєктів.

У 2021 році голова Чернівецької ОДА заявляв, що ПП можливо добудувати за 3-4 місяці і обіцяв завершити будівництво до 24 серпня 2021 року.

За даними Державної митної служби, на 2021 рік ПП був готовий на 70%. За проєктом фінансування, у 2021 році на його добудову мали виділити ще 50 мільйонів гривень.

На пункті пропуску мали:

  • змонтувати ваговий комплекс,
  • облаштувати електропостачання,
  • встановити систему освітлення та відеоконтролю.

У 2021-2022 роках має бути проведена реконструкція під'їзної дороги до ПП “Дяківці-Раковець”. Фінансування в обсязі близько 2 млн євро забезпечено за рахунок проєкту програми транскордонної співпраці Румунія-Україна.


Красноїльськ - Вікову де Сус

Перспективний пункт пропуску на кордоні з Румунією в Чернівецькій області. Заплановане пішохідне та автомобільне сполучення (до 3,5 тон), крім вантажного, графік роботи з 08:00 до 20:00.

Був включений як автомобільний і пішохідний до переліку діючих пунктів пропуску в Угоді між Урядом України і Урядом Румунії про спрощений порядок перетинання спільного державного кордону громадянами, які проживають у прикордонних районах і повітах 1996 року. У 2010 році ПП разом з іншими місцевими пунктами пропуску було “тимчасово” закрито румунською стороною (Джерело), імовірно, у зв'язку з адаптацією румунського законодавства до вимог Шенгену.

У 2012 році між Румунією та Україною було укладено Угоду про відкриття міжнародного пункту пропуску “Красноїльськ - Вікову де Сус”.

У 2013 році було підписано грантову угоду для проєкту «Облаштування міжнародних автомобільних пунктів пропуску «Красноїльськ», «Дяківці», фінансованого у рамках Спільної операційної програми «Румунія – Україна – Республіка Молдова» ENPI/CBC2007-2013 з бюджетом 3,5 млн євро.

У 2015 році Державна фіскальна служба України уклала договір на реконструкцію двох ПП з ТОВ «Холдингова компанія «Енергомонтажвентиляція» (Красноїльськ (1 черга) - на 18 461 882,94 грн; Дяківці (1 черга) - на 23 584 130,21 грн). Джерело

У 2016 році, коли роботи було завершено на 70-80%, договір було розірвано, і будівництво зупинилося. У 2017 році Європейський Союз зупинив дію проєкту разом з низкою інших невиконаних українською стороною проєктів.

За даними Державної митної служби, на початок 2021 року на завершення реконструкції ПП Красноїльск було потрібно 97,6 млн грн.


Руська - Ульма

Перспективний пункт пропуску на кордоні з Румунією в Чернівецькій області. Заплановане пішохідне та автомобільне сполучення (до 3,5 тон), крім вантажного, графік роботи з 08:00 до 20:00

Був включений як автомобільний і пішохідний до переліку діючих пунктів пропуску в Угоді між Урядом України і Урядом Румунії про спрощений порядок перетинання спільного державного кордону громадянами, які проживають у прикордонних районах і повітах 1996 року. У 2010 році ПП разом з іншими місцевими пунктами пропуску було “тимчасово” закрито румунською стороною (Джерело), імовірно, у зв'язку з адаптацією румунського законодавства до вимог Шенгену.

У 2012 році між Румунією та Україною було укладено Угоду про відкриття міжнародного пункту пропуску “Руська-Ульма”.

За даними Державної митної служби, станом на 2021 рік відбувалося відведення земельних ділянок. За прогнозом ДМСУ, в разі виділення фінансування ПП Руська-Ульма може бути збудований протягом двох років.


Тячів - Малий Тячів

Перспективний пункт пропуску на кордоні з Румунією у Закарпатській області, передбачає мостовий перехід через Тису.

Будівництво ПП і сервісних зон, розробка проєктно-кошторисної документації та детального плану території і відведення земельної ділянки включені до Програми розвитку прикордонної інфраструктури в Закарпатській області на 2018-2022 роки.


Хижа - Тарна Маре

Недіючий, але офіційно відкритий пункт пропуску на кордоні з Румунією у Закарпатські області.

Був включений до переліку пунктів пропуску в Угоді між Урядом України і Урядом Румунії про спрощений порядок перетинання спільного державного кордону громадянами, які проживають у прикордонних районах і повітах 1996 року. У новій редакції Угоди 2003 року був визначений як місцевий автомобільний і пішохідний.

Припинив роботу у 2005 році через руйнування повінню пішохідного мосту через річку Тур. У 2007 році міст було відновлено, але Румунія відмовилася поновлювати роботу ПП. До зупинки пункт пропуску працював тричі на тиждень (понеділок, середа, п’ятниця) з 9:00 до 17:00 год, і пропускав тільки пішоходів. (Джерело)

Реконструкція інфраструктури ПП з тим, щоб уможливити пропуску автомобілів, побудова сервісних зон, розробка проєктно-кошторисної документації та детального плану території і відведення земельної ділянки, будівництво 10 км дороги включені до Програми розвитку прикордонної інфраструктури в Закарпатській області на 2018-2022 роки.

Включений до переліку ПП для додаткової оцінки доцільності розбудови у Плані заходів з облаштування пріоритетних пунктів пропуску на 2021—2023 роки.


Шепіт - Ізвоареле Сучевей

Перспективний пункт пропуску на кордоні з Румунією в Чернівецькій області.

Був включений як автомобільний і пішохідний до переліку діючих пунктів пропуску в Угоді між Урядом України і Урядом Румунії про спрощений порядок перетинання спільного державного кордону громадянами, які проживають у прикордонних районах і повітах 1996 року. У 2010 році ПП разом з іншими місцевими пунктами пропуску було “тимчасово” закрито румунською стороною (Джерело), імовірно, у зв'язку з адаптацією румунського законодавства до вимог Шенгену.

У 2012 році між Румунією та Україною було укладено Угоду, в якій зазначалося, що “у випадку створення необхідних умов” сторони розглянуть і узгодять відкриття ПП “Шепіт - Ізвоареле Сучевей”.

За прогнозом ДМСУ, в разі виділення фінансування ПП “Шепіт - Ізвоареле Сучевей” може бути збудований протягом двох років.


Яблунівка - Ремете (Гута)

Перспективний пункт пропуску на кордоні з Румунією у Закарпатській області.

Указ Президента України від 14.09.2000 No 1072/2000 «Програма інтеграції України до Європейського Союзу» містив положення про необхідність переговорів “щодо реконструкції ПСП «Яблунівка-Гута»”.

Будівництво ПП і сервісних зон, розробка проєктно-кошторисної документації та детального плану території, відведення земельної ділянки і будівництво 10 км дороги включені до Програми розвитку прикордонної інфраструктури в Закарпатській області на 2018-2022 роки.

Прикордонна поліція Румунії виступає проти відкриття ПП Яблунівка-Ремете(Гута) з огляду на відсутність інфраструктури, складність її будівництва в гірських умовах та малий прогнозований обсяг руху.(Джерело)


Список джерел

пункт_пропуску/перспективні_пункти_пропуску.1636644913.txt.gz · Востаннє змінено: 2021/11/11 17:35 повз ewb_1