Користувальницькькі налаштування

Налаштування сайту


бази_знань:стейкхолдери

Зміст

Стейкхолдери кордону

Україна

Верховна Рада України

Головний законодавчий орган України, до компетенцій якого належить

  • ухвалення законів, які визначають, що таке державний кордон, механізми його охорони, захисту та перетину,
  • ратифікація міжнародних угод про роботу кордону,
  • засади функціонування служб і відомств, що займаються діяльністю на кордоні.

Профільні комітети

Комітет Верховної Ради України з європейської та євроатлантичної інтеграції

Згідно з Постановою Верховної Ради1), до сфери компетенції Комітету належать питання участі України в міжнародних інтеграційних процесах, пов’язаних з діяльністю Європейського Союзу (ЄС); надання згоди на обов’язковість міжнародних договорів України з Європейським Союзом (ЄС) та його державами-членами (ратифікація, приєднання до міжнародного договору, прийняття тексту міжнародного договору), денонсація зазначених міжнародних договорів України; транскордонне та міжрегіональне співробітництво з країнами Європейського Союзу (ЄС).

На практиці комітет регулярно звертається до проблематики управління кордонами та розвитку прикордонної інфраструктури.

У вересні 2021 року було проведено виїзне засідання комітету в Закарпатській області2), повністю присвячене проблематиці кордонів. Порядок денний включав питання:

  • імплементації Стратегії інтегрованого управління кордонами в Україні,
  • виконання Плану заходів з облаштування пріоритетних пунктів пропуску на 2021-2023 роки,
  • проєктів, спрямованих на покращення пропускної здатності пунктів пропуску: електронна черга, сервісні зони,
  • реформування митної системи відповідно до норм ЄС і запровадження режиму спільного транзиту та NCTS,
  • спільного контролю,
  • транскордонної співпраці.

Представники Комітету включені до складу Міжвідомчої робочої групи з питань інтегрованого управління кордонами (за згодою).

Офіційна сторінка

Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки

Згідно з Постановою Верховної Ради3), до сфери компетенції Комітету належить правовий режим державного кордону.

Представники Комітету включені до складу Міжвідомчої робочої групи з питань інтегрованого управління кордонами (за згодою).

Офіційна сторінка

Проблеми прикордоння у діяльності депутатів

Проблеми кордону, актуальні для конкретних регіонів і громад, комунікують і лобіюють на загальнодержавному рівні пов'язані з цими регіонами депутати Верховної Ради, зазвичай (але не виключно) обрані у відповідних одномандатних округах.

Така діяльність може включати проведення брифінгів та інші заходи з привернення уваги4)5), надсилання депутатських запитів органам центральної виконавчої влади 6), індивідуальні та колективні звернення 7) тощо.

Депутати від прикордонних регіонів (одномандатні округи) у Верховній Раді IX скликання

Волинська область

Депутат Округ Проблеми прикордоння у діяльності
Гузь Ігор Володимирович №19 Даних немає
Рубльов Вячеслав Володимирович №20 Даних немає
Івахів Степан Петрович №21 Даних немає
Палиця Ігор Петрович №22 Даних немає
Констанкевич Ірина Мирославівна №23 Даних немає

Львівська область

Депутат Округ Проблеми прикордоння у діяльності
Піпа Наталія Романівна №115 Даних немає
Княжицький Микола Леонідович №116 Даних немає
Рущишин Ярослав Іванович №117 Даних немає
Васильченко Галина Іванівна №118 Даних немає
Бондар Михайло Леонтійович №119 Даних немає
Дубневич Ярослав Васильович №120 Даних немає
Бакунець Павло Андрійович №122 Даних немає
Батенко Тарас Іванович №123 Даних немає
Камельчук Юрій Олександрович №124 Даних немає
Лопушанський Андрій Ярославович №125 Даних немає
Кіт Андрій Богданович №126 Даних немає

Закарпатська область

Депутат Округ Проблеми прикордоння у діяльності
Горват Роберт Іванович №68Перспективні пункти пропуску, Прикордонна інфраструктура, Сервісні зони (ПП Ужгород, Паладь-Комарівці - Руське, Забрідь - Уліч, Соломоново - Чієрна, Косино - Барабаш, Дзвінкове - Лонья, Велика Паладь - Нодьгодош, Дийда - Берегдароц, Лубня - Волосате)
Балога Віктор Іванович №69 Перспективні пункти пропуску, Прикордонна інфраструктура, Сервісні зони (ПП Ужгород, Паладь-Комарівці - Руське, Забрідь - Уліч, Соломоново - Чієрна, Косино - Барабаш, Дзвінкове - Лонья, Велика Паладь - Нодьгодош, Дийда - Берегдароц, Лубня - Волосате)
Лаба Михайло Михайлович №70 Даних немає
Лунченко Валерій Валерійович №71 Перспективні пункти пропуску, Прикордонна інфраструктура, Спротидія використанню безпілотних літальних апаратів з протиправною метою.ервісні зони (ПП Ужгород, Паладь-Комарівці - Руське, Забрідь - Уліч, Соломоново - Чієрна, Косино - Барабаш, Дзвінкове - Лонья, Велика Паладь - Нодьгодош, Дийда - Берегдароц, Лубня - Волосате)
Петьовка Василь Васильович №72 Перспективні пункти пропуску, Прикордонна інфраструктура, Сервісні зони (ПП Ужгород, Паладь-Комарівці - Руське, Забрідь - Уліч, Соломоново - Чієрна, Косино - Барабаш, Дзвінкове - Лонья, Велика Паладь - Нодьгодош, Дийда - Берегдароц, Лубня - Волосате)
Поляк Владіслав Миколайович №73 Даних немає

Чернівецька область

Депутат Округ Проблеми прикордоння у діяльності
Лис Олена Георгіївна №201 Даних немає
Заремський Максим Валентинович №202 Перспективні пункти пропуску (Пункт пропуску Красноїльськ, Пункт пропуску Шепіт)
Мазурашу Георгій Георгійович №203 Даних немає
Божик Валерій Іванович №204Даних немає

Одеська область

Депутат Округ Проблеми прикордоння у діяльності
Дмитрук Артем Геннадійович №133 Даних немає
Колєв Олег Вікторович №134 Даних немає
Леонов Олексій Олександрович №135 Даних немає
Горенюк Олександр Олександрович №136 Даних немає
Гончаренко Олексій Олексійович №137 Даних немає
Чернявський Степан Миколайович №138 Даних немає
Васильковський Ігор Ігорович №139 Даних немає
Колебошин Сергій Валерійович №140 Даних немає
Ткаченко Олександр Михайлович №141 Даних немає
Кіссе Антон Іванович №142 Даних немає
Урбанський Анатолій Ігорович №143Даних немає

Кабінет міністрів України

Кабінет Міністрів України (КМУ) здійснює заходи щодо охорони та захисту державного кордону України і території України8), а також затверджує концепції і стратегії інтегрованого управління кордонами та плани заходів з їх реалізації. У 2019 році КМУ постановив створити Міжвідомчу робочу групу з питань координації інтегрованого управління кордонами 9), очолювану Віцепрем'єр-міністром України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.


Віцепрем'єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції

Віцепрем'єр-міністр України (ВПМ) з питань європейської та євроатлантичної інтеграції очолює Міжвідомчу робочу групу з питань інтегрованого управління кордонами та координує діяльність Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.

До сфери компетенції ВПМ належать питання імплементації Угоди про Асоціацію з Україною, розділ ІІІ якої врегульовує в тому числі питання інтегрованого управління кордонами.

ВПМ за посадою є головою Української частини Українсько-польської міжурядової комісії з питань економічного співробітництва та Спільної міжурядової українсько-угорської комісії з питань економічного співробітництва10).

Центральні органи виконавчої влади

Згідно зі Стратегією інтегрованого управління кордонами до 2025 року, суб’єктами інтегрованого управління кордонами в Україні є 12 відомств - МВС, МЗС, Мінінфраструктури, Мінфін, Держприкордонслужба, ДМС, Держмитслужба, СБУ, Національна поліція, Національна гвардія, Держпродспоживслужба, Збройні Сили (Повітряні та Військово-Морські Сили), які взаємодіють на відомчому, міжвідомчому, державному та міжнародному рівнях для досягнення цілей державної політики у сфері інтегрованого управління кордонами.


Державна прикордонна служба України

Державна прикордонна служба України (ДПСУ) є центральним органом, який реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.

У контексті контролю у пунктах пропуску ДПСУ здійснює прикордонний контроль і пропуск через державний кордон України та до тимчасово окупованої території і з неї осіб, транспортних засобів, вантажів, а також виявляє і припиняє випадки незаконного їх переміщення. Крім того, ДПСУ спільно з поліцією відповідають за забезпечення порядку на території перед пунктами пропуску у разі утворення черг на виїзд з України.

Також ДПСУ здійснює охорону державного кордону поза пунктами пропуску (зелений кордон), у тому числі на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах, забезпечує дотримання режиму державного кордону та прикордонного режиму.

З 2018 року Держприкордонслужба проводить аналіз ризиків у сфері безпеки державного кордону з урахуванням спільної інтегрованої моделі аналізу ризиків держав-членів ЄС - CIRAM 2.0.

На ДПСУ покладено завдання з моніторингу і оцінки результатів реалізації Стратегії ІУК.


Державна митна служба України

Державна митна служба України (ДМСУ) контролює законність переміщення товарів через митний кордон України та після завершення операцій з митного контролю та митного оформлення.

ДМСУ є відповідальною за організацію та проведення у межах своїх повноважень боротьби з контрабандою та порушенням митних правил.

Також ДМСУ відповідає за утримання та розбудову автомобільних пунктів пропуску.


Міністерство внутрішніх справ України

Міністерство внутрішніх справ України (МВС) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах: захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні; міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів 11).

Станом на осінь 2021 року до системи МВС належать Державна прикордонна служба та Державна міграційна служба України.

МВС (інформаційно-аналітичний відділ) є суб’єктом обміну інформаційно-аналітичними матеріалами між стейкхолдерами щодо інтегрованого управління кордонами, і є відповідальним виконавцем забезпечення підключення та доступу до баз даних правоохоронних органів ЄС. МВС контролює надання представникам Адміністрації Держприкордонслужби доступу на першій лінії контролю до європейських довідкових баз даних щодо документів, які посвідчують особу.


Міністерство інфраструктури України

Міністерство інфраструктури України (МІУ) відповідає за утримання та будівництво пунктів пропуску для залізничного, морського, річкового, поромного та повітряного сполучення 12).

Також МІУ та підпорядкована йому Служба автомобільних доріг відповідає за будівництво і ремонт доріг, що ведуть до пунктів пропуску.

Міністерство є відповідальним виконавцем щодо запровадження механізму взаємодії інформаційних систем у пунктах пропуску для залізничного сполучення (у міжнародному електропоїзді “Інтерсіті+” сполученням “Львів - Перемишль”).

Також МІУ є одним з виконавців завдання Стратегії ІУК з проведення пошуково-рятувальних операцій та підтримання постійної пошуково-рятувальної готовності відповідальними підрозділами суб’єктів системи пошуку та рятування на морі.


Державна міграційна служба України

Державна міграційна служба України (ДМС) бере участь в управлінні кордонами через формування та надання доступу до відомчих баз даних під час прикордонного контролю. ДМС відповідає за видання громадянам України та іноземцям документів, що слугують підставою для перетину кордону (паспорт громадянина України, ID-картка громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, посвідчення особи без громадянства тощо).

Також ДМСУ залучена до процедури надання захисту на кордонах, налагодження механізму своєчасного залишення території України особами, яким відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та осіб, які перебували на території України незаконно.


Міністерство закордонних справ України

Міністерство закордонних справ, а саме візовий відділ Управління консульського обслуговування Департаменту консульської служби, відділ правового оформлення державного кордону Департаменту міжнародного права, відділ юстиції, свободи та безпеки, гуманітарного та транскордонного співробітництва Департаменту Європейського Союзу, приймають участь в якості суб’єкта щодо обміну інформаційно-аналітичними матеріалами з питань інтегрованого управління кордонами.

Одним з основних завдань МЗС є забезпечення дипломатичними засобами і методами захисту суверенітету, міжнародної безпеки, територіальної цілісності та непорушності кордонів України, її політичних, торговельно-економічних, культурних, гуманітарних та інших інтересів 13). МЗС відіграє важливу роль у питаннях знаходження згоди та консенсусу щодо інтегрованого управління кордонів на найвищих рівнях між Україною та сусідами країнами-членами ЄС.

Зокрема, МЗС є відповідальним виконавцем щодо розширення мережі та вдосконалення роботи спільних контактних пунктів, розширення географії проведення спільних операцій з FRONTEX, започаткування співпраці з Європейським офісом підтримки шукачів притулку, упорядкування взаємного доступу уповноважених співробітників суб’єктів інтегрованого управління кордонами до інформаційних систем. МЗС є компетентним органом також щодо практики укладання міжнародних договорів про реадмісію з державами міграційного ризику 14).

Офіцери зв'язку прикордонної служби у посольствах України

У посольствах та консульствах України у суміжних державах можуть створюватися посади відповідальних за питання кордону та/або працювати представники Державної прикордонної і Державної митної служб.

Так, у структурі Посольства України в Польщі передбачено посаду першого секретаря (з прикордонних питань), яку обіймає представник Державної прикордонної служби України 15). Посада першого секретаря, в обов'язки якого входять питання співпраці та взаємодії з Бюро прикордонної поліції та поліції у справах іноземців, є в структурі Посольства України у Словаччині16).

При українському консульстві в Ніредьгазі в Угорщині працює представник Адміністрації ДПСУ17).

У посольстві України в Румунії в 2018 році призначено офіцера зв’язку прикордонної служби – першого секретаря з прикордонних питань Посольства України в Румунії 18).


Національна поліція України

Націполіція є відповідальною за забезпечення підключення та доступу до баз даних правоохоронних органів ЄС.

Також поліція залучена до діяльності з протидії транскордонній злочинності.

Поліція бере участь у врегулюванні черг перед пунктами пропуску на кордонах. Згідно з законодавством, у разі скупчення перед пунктами пропуску понад 50 авто, перед пунктом пропуску має бути облаштований спеціальний тимчасовий контрольний пост поліції, на якому водіям видаватимуть талони з їхнім місцем у черзі19).


Національна гвардія України

Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено, серед іншого, для виконання завдань із захисту державного кордону.

Національна гвардія бере участь у здійсненні заходів, пов’язаних з припиненням збройних конфліктів та інших провокацій на державному кордоні, а також заходів щодо недопущення масового переходу державного кордону з території суміжних держав 20).


Держпродспоживслужба

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів реалізує державну політику у галузі медико-санітарного законодавства. Зокрема, вона проводить державний медико-санітарний контроль з метою запобігання в’їзду на територію України транспортних засобів, ввезенню вантажів, товарів та інших предметів, у тому числі лікарських засобів, біологічних, хімічних і радіоактивних речовин, а також матеріалів і відходів, що можуть створювати небезпеку для життя і здоров’я населення.


Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрегіон)

Міністерство розвитку громад та територій України відповідає за координацію виконання Програми розвитку транскордонного співробітництва на 2021-2027 роки, а також державної Стратегії регіонального розвитку, частина завдань якої охоплює сферу транскордонного співробітництва.

Перший заступник Міністра розвитку громад та територій за посадою є головою української частини:

  • Українсько-Словацької міжурядової комісії з питань транскордонного співробітництва;
  • Українсько-Угорської міжурядової змішаної комісії з питань транскордонного та прикордонного співробітництва;
  • Спільної Українсько-Польської міжурядової координаційної ради з питань міжрегіонального співробітництва; 21)

Інші органи центральної влади

Служба безпеки України

Служба безпеки України (СБУ) сприяє ДПСУ в охороні державного кордону України, зокрема, в контексті протидії транскордонній злочинності та тероризму, залучена до діяльності з аналізу ризиків та обміну даними.

СБУ бере участь в ухвалені рішень про видання або невидання візи іноземцям, зокрема з “країн міграційного ризику”, може забороняти в'їзд в Україну особам, визнаним загрозою національній безпеці, та ухвалювати рішення про примусове повернення (видворення) з України іноземців.


Збройні Сили (Повітряні та Військово-Морські Сили) України

Збройні сили України відповідають за охорону державного кордону в повітряному та підводному просторі 22), і можуть залучатися до посилення охорони державного кордону суші, морі, річках, озерах та інших водоймах.

Зокрема, ЗСУ мають змогу застосовувати і використовувати зброю та бойову техніку для надання допомоги кораблям (катерам) Морської охорони Державної прикордонної служби України у разі застосування зброї проти них або загрози такого застосування, а також під час безперервного переслідування, що розпочалося у територіальному морі України, іноземного судна у відкритому морі для примушування його зупинитися 23).

Також ЗСУ залучені до виконання завдання Стратегії ІУК з протидії використанню безпілотних літальних апаратів з протиправною метою.


РНБО

Рада національної безпеки і оборони є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України. Серед питань, які розглядає РНБО, можуть бути і питання охорони, захисту та управління кордонами.

Наприклад, на засіданні РНБО 30 дипня 2021 року розглядалися питання інтегрованого управління кордонами, захисту кордону та інвентаризації та відчуження земельних ділянок шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми 24).

Представники Апарату РНБО можуть долучатися до діяльності Міжвідомчої робочої групи з питань інтегрованого управління кордонами.


Міжвідомчі органи

Міжвідомча робоча група з питань інтегрованого управління кордонами

Міжвідомчу робочу групу з питань координації інтегрованого управління кордонами створено Постановою Кабінету міністрів України у 2019 році. Завданнями цієї групи є координація ІУК, підготовка пропозицій щодо формування державної політики та розробки нормативно-правових актів у сфері ІУК. До складу робочої групи належать:

  • Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, який/яка є Головою міжвідомчої робочої групи.
  • Адміністрація Державної прикордонної служби України
  • Державна митна служба України
  • Міністерство Внутрішніх Справ України
  • Міністерство фінансів України
  • Державна міграційна служба України
  • Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів
  • Міністерство інфраструктури України
  • Міністерство закордонних справ України
  • Служба безпеки України
  • Збройні Сили України
  • Національна гвардія України

До того ж, за згодою, до міжвідомчої групи можуть приєднатися уповноважені представники Офісу Президента України, Комітету Верховної Ради України (ВРУ) з питань інтеграції України з Європейським Союзом і Комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки, Апарату Ради національної безпеки і оборони, міжнародних організацій та установ, громадських організацій.

Міжвідомча робоча група проводить засідання в середньому двічі на рік.


Віртуальний контактний аналітичний центр

Віртуальний контактний аналітичний центр (ВКАЦ) створений спільним наказом МВС, МЗС, Мінінфраструктури, Мінфіну, СБУ від 1 вересня 2015 року «Про затвердження Порядку обміну інформаційно-аналітичними матеріалами між суб'єктами інтегрованого управління кордонами» в рамках реалізації чинної на той час Концепції інтегрованого управління кордонами.

До роботи центру долучені інформаційно-аналітичні підрозділи Держприкордонслужби, МВС, МЗС, Мінінфраструктури, ДМС, Держмитслужби та СБУ. Координатором аналітичного центру є Департамент аналізу та оцінки інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України.

Завдання Центру

  • розроблення нових підходів до інтегрованого управління кордонами
  • опрацювання пропозицій щодо удосконалення механізмів співпраці між суб’єктами інтегрованого управління кордонами
  • обмін відкритою статистичною та аналітичною інформацією у сфері безпеки державного кордону
  • проведення спільних аналітичних досліджень з оцінки загроз і ризиків у сфері безпеки державного кордону та ефективності інтегрованого управління кордонами
  • вироблення пропозицій щодо конкретних кроків для налагодження міжвідомчого обміну інформацією між суб’єктами інтегрованого управління кордонами та винесення цих пропозицій на розгляд керівників відповідних органів

Згідно з законом, щорічно на сайті МВС має публікуватися інформаційний бюлетень за результатами діяльності ВКАЦ.


Регіональні та місцеві органи влади

Регіональні та місцеві органи влади меншою мірою представлені у стратегічних документах і програмах на зразок Стратегії інтегрованого управління кордонами до 2025 року, однак відіграють суттєву роль у реалізації політики управління кордонами у таких питаннях:

  • планування та будівництво прикордонної інфраструктури, зокрема доріг, у т.ч. виділення фінансування
  • планування та адвокація відкриття нових пунктів пропуску
  • землеустрій та землевідведення для потреб охорони і захисту кордону
  • транскордонна співпраця з суміжними країнами

Обласні ради та обласні державні адміністрації (ОДА)

Волинська область

Ділянка кордону.Польща

Пункти пропуску. Область має 4 пункти пропуску на кордоні з ЄС - 2 автомобільні і 2 залізничні.

Існують проєкти щонайменше 3 перспективних пунктів пропуску на волинській ділянці кордону з Польщею.

Діяльність у сфері управління кордонами

Волинська область бере участь у процесах транскордонного співробітництва та є членом Єврорегіону “Буг”.

У 2020 році Волинська обласна рада ухвалила Стратегію розвитку Волинської області до 2027 року та План заходів на 2021-2023 роки з реалізації Стратегії розвитку Волинської області, в яких приділено увагу транскордонній співпраці, реконструкції й розбудові прикордонної інфраструктури та створенню нового ПП "Адамчуки-Збереже".

У серпні 2021 року депутати облради заявили про намір провести “повний аудит” українсько-польської ділянки кордону 25).

Контактна інформація:

Волинська обласна рада

Волинська ОДА


Львівська область

Ділянка кордону. Польща (258 км)

Пункти пропуску. Область має 10 пунктів пропуску на кордоні з ЄС - 6 автомобільних і 4 залізничні.

Існують проєкти щонайменше 8 перспективних пунктів пропуску на волинській ділянці кордону з Польщею.

Діяльність у сфері управління кордонами

У 2018-2019 роках Львівська ОДА звернулася до української IT-компанії SoftServe з пропозицією розробити технічне завдання для створення електронної черги автомобілів на пункті пропуску Краківець.

Це проєкт орієнтований на легкові автомобілі, і передбачав альтернативу – реєстрація в електронній черзі на місці мала би бути безкоштовною, а платною мала бути тільки реєстрація заздалегідь, наприклад, якщо водій бажає запланувати час перетину на кілька днів наперед. Поки що впровадження цього проєкту не починалося через брак нормативного забезпечення, інфраструктури для сервісної зони для легкових авто, та відсутність фінансування 26).

У 2020 році ухвалено Стратегію розвитку Львівщини до 2027 року та План заходів з її реалізації у 2021-2023 роках. Серед завдань Стратегії:

  • підвищення пропускної спроможності існуючих міжнародних пунктів пропуску та будівництво нових;
  • проведення аудиту та визначення рівня ефективності функціонування існуючої мережі пунктів пропуску через державний кордон та обґрунтування доцільності відкриття перспективних пунктів пропуску;
  • забезпечення залізничного перевезення вантажів і пасажирів між Львовом і Євросоюзом з використанням колії європейського стандарту (проєкт «Євроколія до Львова»);
  • будівництво євроколії «Шегині-Родатичі» та створення вантажного хабу «СУХИЙ ПОРТ»;

Контактна інформація:

Львівська обласна рада

Львівська ОДА


Закарпатська область

Ділянка кордону

Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія

Пункти пропуску

Область має 17 пунктів пропуску на кордоні з трьома країнами - 9 автомобільних, 7 залізничних, і 1 пішохідно-велосипедний. Пунктів пропуску на кордоні з Польщею немає.

Існують проєкти щонайменше 17 перспективних пунктів пропуску у Закарпатській область на кордонах з Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією.

Діяльність у сфері управління кордонами

У 2018 році було схвалено Програму розвитку прикордонної інфраструктури в Закарпатській області на 2018 - 2022 роки, яка передбачала, серед іншого, будівництво нових та реконструкцію діючих пунктів пропуску через державний кордон; облаштування сервісних зон на ділянках перед пунктами пропуску; землевідведення для будівництва нових пунктів пропуску та сервісних зон до них;облаштування інфраструктури пунктів пропуску; реконструкцію та будівництво під'їзних автодоріг до державних кордонів.

Всього Програма передбачає фінансування заходів на суму 3626,881 млн гривень, з них 34,36 млн - з обласного бюджету.

У 2019-2021 роках Закарпатська ОДА розробила проєкт створення електронної черги на кордоні. Закарпатська ОДА та митниця залучили до співпраці естонську компанію “GoSwift”, яка вже впровадила відповідну технологію на естонсько-російському кордоні у 2011 році, а потім - і на литовсько-білоруському та фінсько-російському кордонах. Також Закарпатською ОДА було розроблено проєкт Постанови Кабміну, яка врегульовує функціонування е-черги та робить можливим її запровадження і в інших регіонах.

Пілотний проєкт планують реалізувати на пунктах пропуску Чоп ("Тиса") та Ужгород. Проєкт має бути реалізовано без залучення коштів бюджету, з використанням міжнародної технічної допомоги. Для функціонування е-черги має бути розроблено програмне забезпечення і мають бути створені сервісні зони (зони очікування), заїзд до яких буде обов’язковим27).

Контактна інформація

Закарпатська обласна рада

Закарпатська ОДА


Івано-Франківська область

Ділянка кордону

Румунія (бл.50 км)

Пункти пропуску

Немає

Діяльність у сфері управління кордонами

У 2021 році Івано-Франківська обласна рада ухвалила звернення до Президента та Прем'єр-міністра України з закликом відкрити на території області пункт пропуску з Румунією Шибене-Поеніле-де-суб-Мунте.

Контактна інформація

Івано-Франківська обласна рада

Івано-Франківська ОДА


Чернівецька обласна рада

Ділянка кордону

Румунія (234,5 км)

Пункти пропуску

Область має 2 пункти пропуску на кордоні з Румунією - 1 автомобільний і 1 залізничний.

Існують проєкти щонайменше 5 перспективних пунктів пропуску на ділянці кордону з Румунією у Чернівецькій області.

Діяльність у сфері управління кордонами

Чернівецька ОДА та Чернівецька обласна рада з 2010 року ведуть боротьбу за поновне відкриття закритих раніше пунктів пропуску на кордоні з Румунією, зокрема ПП "Красноїльськ", "Дяківці", "Біла Криниця", "Руська", "Шепіт" 28).

Контактна інформація

Чернівецька обласна рада

Чернівецька ОДА


Одеська область

Ділянка кордону

Румунія

Пункти пропуску

Область має 4 пункти пропуску на кордоні з Румунією - 3 річкові та 1 поромну переправу, на які можуть перетинати кордон усі основні види транспорту (вантадні авто, автобуси, легкові, мотоцикли, велосипеди) і пішоходи.

Діяльність у сфері управління кордонами

У 2020 році в Одеські області було відкрито поромну переправу через Дунай на кордоні з Румунією (Орлівка-Ісакча)29). До відкриття нового ПП активно долучалися Одеська обласна рада та Одеська ОДА.

Контактна інформація

Одеська обласна рада

Одеська ОДА


ОТГ

Об'єднані територіальні громади біля кордону є важливими учасниками процесів охорони кордону та розбудови прикордонної інфраструктури, зокрема в питаннях землевідведення та землекористування, а також є одними з бенефіціарів проєктів розвитку прикордонної інфраструктури та відкриття нових пунктів пропуску.

Перелік найближчих до чинних автомобільних і залізничних пунктів пропуску ОТГ:

Волинська область

  • Рівненська ОТГ - ПП Ягодин - Дорогуськ;
  • Устилузька ОТГ - ПП Устилуг - Зосін;

Львівська область

  • Шегинівська ОТГ - ПП Шегині-Медика;
  • Рава-Руська ОТГ - ПП Рава-Руська - Хребенне/Верхрата;
  • Яворівська ОТГ - ПП Краківець - Корчова;
  • Старосамбірська ОТГ - ПП Смільниця/Хирів - Кросьценко;
  • Меденицька ОТГ - ПП Грушів - Будомєж;
  • Сокальська ОТГ - ПП Угринів - Долгобичув;
  • Мостиська ОТГ - ПП Мостиська-Пшемисль;

Закарпатська область

  • Дубриницько-Малоберезня ОТГ - ПП Малий Березний - Убля;
  • Ужгородська ОТГ - ПП Ужгород - Вишнє Нємецьке;
  • Полянська ОТГ - ПП Павлове - Матьовце;
  • Чопська ОТГ - ПП Чоп - Чієрна над Тисою, Чоп - Захонь; Соловка - Еперєшке
  • Сюртівська ОТГ - ПП Малі Селменці - Вельке Слеменце;
  • Батівська селищна громада - ПП Дзвінкове - Лонья;
  • ОТГ м. Хуст - ПП Лужанка - Берегшурань
  • Вилоцька громада - ПП Вилок - Тісабеч
  • Солотвинська ОТГ - Солотвино - Сігету Мармацієй;
  • Тересвянська громада - Тересва - Кимпулунг ла Тиса;
  • Рахівська ОТГ - ПП Ділове - Валя Вишеулуй;

Чернівецька область

  • Глибоцька громада - ПП Вадул-Сірет - Вікшани; Порубне - Сірет

Одеська область

  • Ізмаїльська ОТГ - ПП Ізмаїл - Плаур;
  • Вилківська ОТГ - ПП Вилкове - Переправа;
  • Кілійська ОТГ - ПП Кілія - Кілія Веке
  • Ренійська ОТГ - ПП Орлівка - Ісакча

Бізнес

Експортери і перевізники

АсМАП

Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України (АсМАП України) була створена в 1991 році та об`єднує понад три тисячі транспортних операторів, які використовують для перевезень вантажів та пасажирів понад тридцять тисяч транспортних засобів30).

Беруть участь в обговореннях питань кордону (наприклад, видача дозволів або електронна черга)31) та консультаціях з органами влади - суб'єктами ІУК, обговоренні проєктів нормативних актів, що стосуються перетину кордону, провадять власний моніторинг ситуації на кордоні32).

ModernExpo

Міжнародна компанія-експортер з офісом у Луцьку. У 2020 році під час публічних консультацій представників уряду з волинськими бізнесменами щодо оновлення Угоди про асоціацію України з ЄС її генеральний директор Петро Пилип'юк заявив. що компанія втрачає до 50 мільйонів доларів на рік через черги на кордонах і висловив підтримку ідеї електронної черги33).


Інші

SoftServe

Українська IT-компанія. У 2019 році на пропозицію Львівської ОДА розробила проєкт рішення для електронної черги на пункті пропуску “Краківець” у Львівській області.

GoSwift

Естонська компанія, що спеціалізується на керуванні чергами, зокрема чергами на кордоні. Оперує на кордоні в Естонії, Литві, Росії та Фінляндії.

Є учасником проєкту з запуску електронної черги на Закарпатті. У 2021 році підписала Меморандум про співпрацю з Закарпатською ОДА, ДП «Укрінтеравтосервіс», посольством Естонії в Україні34).


Суміжні держави

Польща

Прикордонний контроль і охорону кордону здійснює Прикордонна варта (пол. Straz Graniczna). Основні частини кордону з Україною охоплюють Надбужанський і Бещадський відділи Прикордонної варти Польщі.

За митний контроль відповідає Митно-податкова служба Польщі (пол. Służba Celno-Skarbowa).

Адміністрації воєводств (аналог українських ОДА) відповідають за утримання і розбудову пунктів пропуску на кордоні, а також беруть участь у транскордонному співробітництві. З Україною межують два воєводства - Люблінське та Підкарпатське.

Словаччина

У Словаччині прикордонний контроль здійснює Бюро прикордонної поліції та поліції у справах іноземців Президії Поліцейського корпусу МВС Словацької республіки (англ. Bureau of Border and Foreign Police of the Presidium of the Police Force).

За митне оформлення відповідає Митний офіс Фінансової адміністрації Словацької республіки.

Угорщина

За прикордонний контроль в Угорщині відповідає поліція (Rendorseg), яка підпорядкована Міністерству внутрішніх справ. Питання митного контролю регулює Національна податкова та митна адміністрація Угорщини.

Румунія

За прикордонний контроль у Румунії відповідає прикордонна поліція (Politia de Frontiera), яка підпорядкована Міністерству внутрішніх справ.


Двосторонні органи

Українсько-Польська Міжурядова координаційна рада з питань міжрегіонального співробітництва (МКРМС)

Створена у 1995 році.

До основних завдань Ради належить розвиток міжрегіонального і транскордонного співробітництва між країнами, розбудова інфраструктури українсько-польської ділянки державного кордону, облаштування (просторове планування) прикордонних регіонів.

У рамках Ради діють Комісії з питань:

  • просторового планування – просторове облаштування прикордонних регіонів;
  • пунктів пропуску та прикордонної інфраструктури;
  • транскордонного співробітництва;
  • запобігання та протидії правопорушенням під час перетинання українсько-польського державного кордону;
  • рятування та захисту населення в умовах надзвичайних ситуацій.

Станом на осінь 2021 року Рада провела 15 засідань, останнє - у березні 2019 року35). 16-те засідання було заплановане у 2021 році, але його кілька разів переносили.

У 2021 році відбулися засідання окремих Комісій у рамках Ради 36).

Головою української частини Ради за посадою є Перший заступник Міністра розвитку громад та територій.

Українсько-Словацька міжурядова комісія з питань транскордонного співробітництва

До кола питань, які розглядає Комісія, належать облаштування діючих та відкриття нових пунктів пропуску, розвиток прикордонної інфраструктури та просторове планування. Наприклад, на 13 засіданні комісії у 2017 році розглядали питання:

  • Нормативно-правового врегулювання спільного контролю
  • будівництва пунктів пропуску «Соломоново-Чієрна» та «Уліч-Забрідь»
  • запровадження пішохідного та велосипедного руху в пункті пропуску «Ужгород – Вишнє-Нємецьке»
  • будівництва, реконструкції та модернізації під’їзних доріг та мостів
  • спільного планування території міжнародних транспортно-комунікаційних коридорів37)

Всього відбулося 14 засідань Комісії, останнє - у листопаді 2018 року38).

Головою української частини Комісії за посадою є Перший заступник Міністра розвитку громад та територій.

Українсько-Угорська міжурядова змішана комісія з питань транскордонного та прикордонного співробітництва

Під час останнього засідання комісії, яке відбулося онлайн у вересні 2021 року, розглядали такі питання:

  • питання підвищення пропускної спроможності кордону
  • шляхи вирішення проблеми виникнення черг на кордоні
  • модернізацію існуючих та будівництво нових пунктів пропуску
  • підготовку до головування України в Стратегії ЄС для Дунайського регіону (ЄСДР)39)

Головою української частини Комісії за посадою є Перший заступник Міністра розвитку громад та територій.

Українсько-Угорська Змішана комісія з питань контролю прикордонного руху

Установче засідання відбулося в березні 2021 року40).

Українську сторону очолив заступник директора департаменту – начальник управління організації прикордонного контролю ДПСУ Юрій Лисюк, угорську - заступник державного секретаря Міністерства внутрішніх справ Угорщини доктор Матяш Хедьальял.

Обговорювалися питання:

  • заплановані заходи з реконструкції пунктів пропуску, в першу чергу пункту пропуску «Чоп – Захонь»
  • стан завершення робіт на українській стороні автомобільного пункту пропуску «Лужанка – Берегшурань»
  • необхідність проведення капітального ремонту мосту через річку Тиса

Українсько-Румунська Міжурядова робоча група з питань транскордонного та міжрегіонального співробітництва

Згадана у тексті Державної програми розвитку транскордонного співробітництва на 2021-2027 роки41). Інформації про діяльність Групи у відкритих джерелах немає.


Європейський Союз

FRONTEX (Європейська агенція з прикордонної та берегової охорони)

Агенція ЄС, покликана забезпечити безпеку та захист зовнішніх кордонів Європейського Союзу. Надає підтримку національним прикордонним службам, у тому числі на кордоні з Україною.

Серед основних функцій у контексті України -

  • протидія нелегальній міграції та транскордонній злочинності засобами прикордонного контролю;
  • посилення безпеки на кордонах між країнами-членами ЄС та Україною;
  • розвиток добрих стосунків та взаємної довіри між органами прикордонної охорони на кордонах між країнами-членами ЄС та Україною

Офіційний сайт


Міжнародні організації

ICMPD (Міжнародний центр розвитку міжнародної політики)

ICMPD створено в 1993 році за ініціативою Австрії та Швейцарії з метою надання підтримки та сприяння для проведення консультацій, обміну досвідом, а також надання ефективних послуг стосовно формування багатостороннього співробітництва з питань міграції та політики притулку.

З грудня 2019 року ICMPD реалізує в Україні проєкт «Підтримка ЄС у зміцненні інтегрованого управління кордонами в Україні (EU4IBM)», який фінансується Європейським Союзом42).

Міжнародна організація з міграції (МОМ-Україна)

Український офіс Міжнародної організації з міграції допомагає уряду України розробити комплексну систему управління міграційними процесами та кордонами шляхом зміцнення інституційних, організаційних, операційних та кадрових можливостей. МОМ-Україна співпрацює з органами української влади, які займаються питаннями міграції та управління кордонами, такими як Міністерство закордонних справ, Державна міграційна служба, Державна прикордонна служба, Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Міністерство внутрішніх справ, а також із громадянським суспільством.

Офіційний сайт

EUAM (КМЄС)

Консультативна місія ЄС в Україні - місія, функція якої полягає у наданні допомоги державним органам України у послідовному реформуванні сектору цивільної безпеки шляхом надання стратегічних консультацій і практичної підтримки заходів з реформування згідно зі стандартами ЄС та міжнародними принципами належного врядування та дотримання прав людини.

Серед іншого фокусується на питаннях управління кордонами.

Почала роботу у грудні 2014 року.

Офіційний сайт


Громадські організації та об'єднання

Громадські формування з охорони кордону

Згідно з законом, громадяни України можуть створювати громадські формування, які сприятимуть Державній прикордонній службі в охороні кордону43).

До їх функцій належать:

  • надання допомоги підрозділам Державної прикордонної служби України у виявленні та затриманні осіб, які порушили або намагаються порушити державний кордон чи провадять іншу протиправну діяльність на кордоні;
  • сприяння військовослужбовцям Державної прикордонної служби України в охороні державного кордону, виключної (морської) економічної зони України, а також здійснення контролю за дотриманням режиму державного кордону, прикордонного режиму і режиму в пунктах пропуску через державний кордон, проведення разом з ними пропуску громадян до місць відпочинку і роботи;
  • надання допомоги підрозділам Державної прикордонної служби України у виявленні умов та причин, які можуть призвести до злочинної діяльності на кордоні, і вжиття заходів до їх усунення;
  • участь у спостереженні за місцями роботи і відпочинку поблизу кордону та за прикордонними інженерними спорудами;
  • участь у заходах Державної прикордонної служби України з профілактики порушень або спроб порушення державного кордону і режиму в пунктах пропуску через державний кордон, незаконного переміщення через державний кордон вантажів, предметів, матеріалів та іншого майна;

Члени громадських формувань з охорони державного кордону можуть брати участь у забезпеченні правопорядку та охороні державного кордону за місцем реєстрації цих об’єднань та лише після проходження відповідної правової та спеціальної підготовки в органах Національної поліції, підрозділах Державної прикордонної служби України і одержання в органі місцевого самоврядування посвідчення члена громадського формування і нарукавної пов’язки, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України.

За даними ДПСУ, в Україні налічується 65 громадських формувань з озорони кордону, які мають 1479 членів 44).

На сайті ДПСУ опубліковано алгоритм створення ГФ з охорони кордону.


Європа без бар'єрів

Європа без бар’єрів» (ЄББ) була створена у 2009 році. Організація поєднує у своїй діяльності функції аналітичного центру та громадської організації, займаючись аналітикою, моніторингом, адвокацією та інформуванням.

Діяльність організації спрямована на реалізацію права людини на свободу пересування та підтримку суспільно значущих реформ у сфері європейської інтеграції, верховенства права, управління міграцією та кордонами, транспорту, захисту персональних даних, громадського порядку та протидії дискримінації.

Організація реалізує низку проєктів і досліджень у сфері управління кордонами в Україні.

Виконавча директорка ЄББ Ірина Сушко є членом Міжвідомчої робочої групи з інтегрованого управління кордонами.

11)
Постанова КМУ про затвердження Положення про Міністерство Внутрішніх Справ України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/878-2015-%D0%BF#Text
13)
Постанова КМУ про затвердження Положення про Міністерство Закордонних Справ України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/281-2016-%D0%BF#Text
15) , 16) , 17)
Згідно з відповіддю посольства на запит
бази_знань/стейкхолдери.txt · Востаннє змінено: 2021/11/23 11:52 повз ewb_1